понеділок, 30 травня 2016 р.
вівторок, 17 травня 2016 р.
З 18 квітня по 10 травня учні 6-б та 6-в кл. працювали над проектом: "Яким має бути наше майбутнє" (в рамках вивчення оповідання Р. Д. Бредбері "Усмішка"). Серед "Філологів" добре зарекомендували себе учениці 6-в кл. Гебескул Олена, Гебескул Світлана та Бровко Валерія. Дослідження біографій Р. Д. Бредбері та Л. да Вінчі висвітили в презентаціях на високому рівні учениці 6-в кл. Якубовська Ж. та Голобородько Р., учні 6-б кл. Половенко С. та Клішов М. Кращою роботою серед журналістських інтерв'ю визнана робота учня 6-б кл. Куртанича Р.
Проект: «Яким має бути наше майбутнє»
(за оповіданням Р. Д. Бредбері
«Усмішка»)
-Добрий ранок!
З вами
команда журналістів ”Прометей”. Сьогодні ми ведемо прямий репортаж з площі одного із зруйнованих міст.
Черга на майдані виросла ще о п’ятій годині. Усюди серед зруйнованих будівель висів пасмами туман, але зараз, о
сьомій на світанні, він почав танути. Дорогою люди по двоє, по троє прямують до
міста, куди їх манить базар та свято.
Зараз я підійду до ось цього хлопчика і розпитаю про
події, що відбуваються на площі.
-Привіт, хлопче! Як тебе звати? Звідки ти? Що тут
відбувається?
-Добрий день! Мене звати Том. Я з селища , прийшов
подивитись на сьогоднішне свято!
-Томе, опиши це місце!
-Ну, ось там за кам'яницею люди, як завжди ,''Святкують''.
Поруч продають ''каву'',але вона несправжня, її зробили з ягід, зібраних
о-о-ось там на ланах за містом. Цю каву продають по пенні за штуку, але мало
хто може собі це дозволить.
-Ммм…Розумію! А скажи но мені, Томе, як ти ставишся до
ситуації , яка трапилась з вашим містом? Що стало причиною?
-Я чув, що на нас скинули атомні бомби. Один чоловік мені
сказав, що це наслідки потужного розвитку цивілізації в минулому.
-Хммм…А є у вас тут якісь розваги, веселощі, свята?
-Є одне свято!
-Що ж це за свято?
-Після бомбардування, усі люди наче з глузду з'їхали! Ось
і придумали так зване ''Свято науки'', у якому кожен охочий мешканець може
знищить залишок цивілізації!
-Томе, а що ти збираєшся робити тепер?
-Тсссс…Вершник приїхав.
-Друзі, сьогодні опівдні портрет ''Мони Лізи'' буде відданий мешканцям! - каже
вершник.
-Хто це, Томе?
-Це поліцейський-наглядач. Бачите ту жовту пов′язку? Це символ
переваги над іншими.
-Зрозуміло! Томе, ти збираешся чекати цей портрет аж до
вечора?!
-Так.
-Ну добре, я пошукаю тут тебе вечором! До зустрічі!
-Ітак, дорогі глядачі, ми продовжимо трансляцію о 21годині
вечора. З Вами була група журналістів ''Прометей''.
Вечір 21.00
-Всім знов привіт!
Ми продовжуємо нашу трансляцію!
-Привіт знову, Томе! Чому такий галас на площі?
-А он там картину несуть!
Том швидко чкурнув у натовп.
-Куди ж ти?
Через декілька хвилин Том повернувся.
-Що з тобою, Томе? Чому ти весь у крові?
-Я спідкнувся й впав, пошкрябавши лице.
-Що це в тебе у руках?
-Немає часу пояснювати! Мені треба йти.
-Добре, бувай! Коли Том побіг , я встиг розгледіти у
нього в руці клаптик тканини, на якому була «усмішка» з картини! І мою голову заполонили думки; "Чи прийде Том на наступне свято? Чи зможуть
люди повернутись до нормального життя? Хто відновить цивілізацію? Може Том?"
Хочу в це вірити.
До побачення! З Вами була команда журналістів ’’Прометей’’
Підписатися на:
Дописи (Atom)